Історія пивоваріння на берегах річки Либідь
Наприкінці двадцятого століття на Київському пивзаводі №1 розлили останні пляшки "Голосіївського світлого" та "Деміївського темного". Пропрацювавши так-сяк ще чотири роки, завод остаточно закрився.
Історія пивоваріння на берегах річки Либідь у столиці нараховує 200 років. Найбільшого розквіту завод досяг у 1860-1890-х роках, коли підданий Пруссії Йоган-Генріх Шульц побудував велике пивоварне підприємство.
У радянські часи пивний завод на Сталінці, як тоді називали Деміївку, був одним з найбільших у Києві. У 2000 році підприємство викупила компанія "Сармат", що належала групі СКМ Ріната Ахметова.
Не спромігшись перезавантажити виробництво пива на заводі, "Сармат" передала майно іншому підрозділу СКМ – "Еста холдингу". Останній займається будівництвом та управлінням нерухомістю і планував звести там житло.
Ідею будівництва житла також не реалізували. Весь цей час приміщення заводу здавалися в оренду та занепадали.
У 2018 році Ахметов вирішив безоплатно передати майновий комплекс пивзаводу благодійному "Фонду національного добробуту Криму" для будівництва мечеті та кримськотатарського культурного центру.
У 2021 році громадська організація "Мапа реновації" заявила про частковий демонтаж однієї з історичних будівель заводу, а у 2023 році активісти зафіксували знесення ще однієї будівлі.
Охоронці пам'яток кажуть, що демонтажні роботи проходять без дозвільної документації. Крім того, будівлі пивзаводу Шульца розташовані в центральному історичному ареалі Києва і претендують на занесення до переліку пам’яток.
Нинішні власники земельної ділянки переконують, що демонтажні роботи не починали, а дві будівлі змушені були розібрати через аварійний стан та загрозу навколишнім спорудам.
Татарський подарунок Після російської анексії Криму багато корінних мешканців півострова, у тому числі кримських татар, зазнали переслідувань і були змушені виїхати на підконтрольну Україні територію.
Чисельність кримськотатарської громади в Києві зростала, тому виникла ідея будівництва культурно-духовного центру, мечеті, школи та музею в столиці, розповідає директор міжнародного благодійного "Фонду національного добробуту Криму" Ленур Мамбетов.
У пошуках ділянки для будівництва представники фонду натрапили на територію Київського пивзаводу №1 на Голосіївському проспекті, 8. Почалися переговори з власниками про викуп нерухомості.
На фінальному етапі переговорів відбулася зустріч лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва з кінцевим бенефіціарним власником компанії-власника заводу Рінатом Ахметовим.
За результатами домовленостей, Ахметов вирішив передати ділянку кримським татарам безоплатно.
"Ахметов теж мусульманин. У мусульман є традиція після смерті родичів робити щось, що б символізувало пам'ять про померлих. З цих мотивів Ахметов і вирішив подарувати ділянку", – каже Мамбетов.
Загальний вид пивзаводу Шульца на початок 20 ст. З книги Віталія Ковалинського
Пивзавод Шульца на початку 20 ст. З книги Віталія Ковалинського "Київські мініатюри"
Директор фонду пояснює, що хоча Ахметов не кримський, а казанський татарин, молитися в майбутній мечеті зможуть усі послідовники ісламу незалежно від походження.
У 2018 році відбувся акт дарування майнового комплексу. ТОВ "Комплекс жовтневий 40", якому належали будівлі та ділянка розміром 3 га, змінило власника і було записане на помічника народного депутата Джємілєва Рустема Умєрова.
У 2019 році Умєрова обрали народним депутатом від партії "Голос", тож ТОВ перезаписали на іншого помічника Джемілєва Рефата Умєрова, двоюрідного брата Рустема. У вересні 2022 року Рустем Умєров очолив Фонд держмайна.
Представники "Фонду національного добробуту Криму" передали ЕП документи, які свідчать, що майно і ділянка колишнього пивзаводу були одразу передані на баланс благодійного фонду.
Конторський будинок при заводі кінця 19 ст. станом на 1935 рік. Світлина з фондів ЦДКФФАУ ім. Г. Пшеничного
Конторський будинок при заводі кінця 19 ст., 1935 рік. Світлина з фондів ЦДКФФАУ ім. Г. Пшеничного
Засновником "Фонду національного добробуту Криму" є благодійний фонд "Астем фаундейшн". Одним з його співзасновників є Рустем Умєров, а нинішнім співвласником – Рефат Умєров.
Мамбетов каже, що нерухомість оформили на структури Умєрова формально як помічника Джемілєва. Технічну процедуру дарування не можна вважати прямими відносинами Умєрова й Ахметова, додає він.
"Тут немає змов або домовленостей. У 2018 році Умєров був бізнесменом. Ахметов не міг пʼять років тому знати, що Умєров стане головою Фонду держмайна", – каже Мамбетов.
Він переконує, що власники колишнього пивзаводу не мають на меті отримати зиск з активу. Єдиною кінцевою ціллю є розвиток кримськотатарської культури.
"У кримських татар існують неписані закони моралі, які б не дозволили нам обманути та отримати прибуток з цієї ділянки, навіть якби ми захотіли. Нам пропонували продати цю ділянку, приходили з щедрими пропозиціями, ми всім відмовляємо. Для нас будівництво культурного центру – це питання виживання нашого народу", – пояснює Мамбетов.